Post

🔐 Як квантові комп'ютери зламають сучасну криптографію і що прийде на заміну Ще кілька років тому квантову загрозу шифруванню відсували на 10–15 років. Тепер з'явилися конкретні дати. Google поставив собі ціль перейти на постквантову криптографію до 2029 року, уряд США починає перехід з 2030-го, а Франція з 2027 року перестане сертифікувати продукти без квантового захисту. DARPA очікує, що квантовий комп'ютер промислового масштабу з'явиться до 2033 року. Чому вразлива сама математика Сучасне шифрування тримається на задачах, які звичайний комп'ютер розв'язує тисячоліттями: розкладання великих чисел на множники (RSA) і дискретний логарифм на еліптичних кривих (ECC, саме на них тримаються підписи в та ). Квантовий комп'ютер розв'язує обидві задачі алгоритмом Шора. Проблема не в помилках реалізації, а в самій математичній структурі, яка десятиліттями робила ці алгоритми такими ефективними. Загроза вже тут Головна небезпека — схема «збери зараз, розшифруй потім». Зловмисники вже сьогодні збирають зашифровані дані, щоб відкрити їх, щойно з'явиться потужний квантовий комп'ютер. Тож усе, що має залишатися таємним роками, вже під загрозою, якщо не захищене постквантовими методами. Що прийде на заміну NIST уже стандартизував нові алгоритми: ML-KEM для обміну ключами, ML-DSA для підписів на основі решіток і SLH-DSA для підписів на основі хешів. Вони спираються на задачі, які, наскільки відомо, не піддаються навіть квантовим комп'ютерам. Але безкоштовного захисту в криптографії не буває. Постквантові підписи в рази більші за нинішні, і в масштабі вони можуть зайняти більшу частину сховища. Тому інженери вже шукають способи об'єднувати багато повідомлень під одним підписом. З чого почати Перший крок — інвентаризація: знати, яка криптографія і де саме використовується у вашій компанії, у постачальників і навіть у регуляторів. Другий — криптогнучкість, тобто здатність змінювати алгоритми без зупинки систем. Бо постквантові стандарти теж колись доведеться оновлювати.